переносити

перено́сити

дієслово недоконаного виду

несучи, переміщати через що-небудь або з одного місця в інше; змінювати місце знаходження чого-небудь або місце події; направляти що-небудь в інше місце; призначати що-небудь на інший час; поширювати новини, плітки; витримувати, перетерплювати

переноси́ти

дієслово доконаного виду

віднести все або багато чого-небудь, усіх або багатьох у декілька заходів; зробити непридатним через занадто довге носіння багато чого-небудь; носити дитину довше звичайного строку — про вагітну

Значення в інших словниках

1. переносити — (через що) носити, НЕСТИ; (очі) переводити; (дату) відкладати, пересувати; (оселю) переміщати, (вогонь) перекидати, (увагу) спрямовувати, переключати; (на папір) фіксувати на чому; (плітки) ширити; (знегоди) ЗАП. зносити, витерплювати, терпіти, док. перетривати; (кого) витримувати, видержувати.  Словник синонімів Караванського
2. переносити — див. співати  Словник синонімів Вусика
3. переносити — I перенос`итидив. переношувати. II перен`осити-ошу, -осиш, недок., перенести, -есу, -есеш, док., перех. 1》 Несучи, переміщати через що-небудь. || Переміщати частини тіла, тулуб через що-небудь; спрямовувати навантаження на певну частину тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. переносити — ПЕРЕНОСИ́ТИ див. перено́шувати. ПЕРЕНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПЕРЕНЕСТИ́, есу́, есе́ш, док., кого, що. 1. Несучи, переміщати через що-небудь. [Явдоха:] Грицьку, а це моя сестра...  Словник української мови у 20 томах
5. переносити — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. переносити — Перено́сити, -но́шу, -но́сиш, -но́сять; перено́сь, -но́сьте; перенести́, -несу́, -несе́ш; перені́с, -несла́, -несли́; перені́сши; перенеси́, -несі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. переносити — ПЕРЕНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПЕРЕНЕСТИ́, есу́, есе́ш, док., перех. 1. Несучи, переміщати через що-небудь. [Явдоха:] Грицьку, а це моя сестра… Пам’ятаєш Галю, маленьку Галю, що ти було через калюжі на руках переносив (Мирний, V, 1959, 149)...  Словник української мови в 11 томах
8. переносити — Перено́сити, -шу, -сиш сов. в. перенести, су́, се́ш, гл. 1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Мет. 26. Перенесла я її в комору, положила на лавці. МВ. І. 76. 2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть.  Словник української мови Грінченка