Орфографічний словник української мови

перце

перце́

іменник середнього роду

* Але: два, три, чотири перця́

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перце — див. пірце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перце — ПЕ́РЦЕ́ див. пірце́.  Словник української мови у 20 томах
  3. перце — дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка. 1. Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. — І йому (Шаповалові), й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П.  Фразеологічний словник української мови
  4. перце — ПЕРЦЕ́ див. пірце́.  Словник української мови в 11 томах