печерник —
-а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник, анахорет, відлюдник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
печерник —
ПЕЧЕ́РНИК, а, ч., заст. Пустельник, що живе в печері; самітник.
Словник української мови у 20 томах
печерник —
САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері).
Словник синонімів української мови
печерник —
ПЕЧЕ́РНИК, а, е. 1. Прикм. до пече́ра. [Мавка:] Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Л. Укр., III, 1952, 250); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
печерник —
Печерник, -ка м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах. К. ДЗ. 156.
Словник української мови Грінченка