Орфографічний словник української мови

писарець

писаре́ць

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. писарець — -рця, ч. Зневажл. до писар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. писарець — ПИСАРЕ́ЦЬ, рця́, ч., зневажл. Зменш. до пи́сар. Не схибнув [Кирило Іванович] ні разу, так що через рік сидів уже на місці помічника столоначальника і кричав на таких, як сам, писарців (Панас Мирний); Чи от як позиватися: треба написати прошеніє...  Словник української мови у 20 томах
  3. писарець — ПИСАРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зневажл. до пи́сар. Не схибнув [Кирило Іванович] ні разу, так що через рік сидів уже на місці помічника столоначальника і кричав на таких, як сам, писарців (Мирний, І, 1954, 156); Чи от як позиватися...  Словник української мови в 11 томах