писати —
(букви) виводити, виписувати; (невміло) дряпати <�як курка липою>, базґрати; (список) укладати; (до реєстру) записувати, заносити; (фахово) бути літератором, (час до часу) пописувати; (портрет) малювати.
Словник синонімів Караванського
писати —
[пиесатие] пиешу, пишеиш; нак. пиеши, пиеш'іт'
Орфоепічний словник української мови
писати —
пишу, пишеш, недок. 1》 перех. і без додатка. Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). || Займатися писанням. || Відтворювати такі знаки за допомогою спеціального приладдя. Писати крейдою. Писати олівцем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
писати —
Писа́ти, пишу́, пи́шеш, пи́шуть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
писати —
ПИСА́ТИ, пишу́, пи́шеш, недок. 1. що і без дод. Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). Я ще служив тоді у колегії і вчивсь склади писати, бо був ще хлоп'я по дев'ятнадцятому году (Г.
Словник української мови у 20 томах
писати —
писа́ти: ◊ писа́ти як ку́рка ла́бою (ла́пою) → курка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
писати —
Напиши — пропало. Про щось, що вже не вернеться. Про довг, який пропаде. Одне пиши, а друге лиши. Не все треба слухати і брати за правду, що люди скажуть. Пише, як курка лабою. Пише дуже погано. Попові пиши сіру корову, аби м'я справив на Божу дорогу.
Приповідки або українсько-народня філософія
писати —
ви́лами по воді́ пи́сано. Невідомо, як буде. І цей про Олексу… Ніби йому самому не видно, на кого зазіхає зазнайкуватий бригадир. Але це ще вилами по воді писано… У Тетяни вередлива вдача (С.
Фразеологічний словник української мови
писати —
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.
Словник синонімів української мови
писати —
ПИСА́ТИ, пишу́, пи́шеш, недок. 1. перех. і без додатка. Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). Я ще служив тоді у колегії і вчивсь склади писати, бо був ще хлоп’я по дев’ятнадцятому году (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
писати —
Писа́ти, -шу́, -шеш гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV.
Словник української мови Грінченка