Орфографічний словник української мови

пискавка

пи́скавка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пискавка — -и, ж. 1》 Дитяча іграшка, що утворює пискливі звуки. 2》 розм. Верескливе немовля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пискавка — ПИ́СКАВКА, и, ж. Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пискавка — ПИ́СКАВКА, и, ж Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинф., 1953, 53).  Словник української мови в 11 томах
  4. пискавка — Пискавка, -ки ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.  Словник української мови Грінченка