плавати —
(судном) подорожувати; (на фльоті) служити; (у повітрі) літати; (як лебідь) П. ходити; (в тумані) бути оповитим чим; ШК. нетвердо знати; п-к -АЮЧИЙ що плаває, здатний плавати, плавець, плавучий, (курс валюти) нестійкий.
Словник синонімів Караванського
плавати —
-аю, -аєш, недок. 1》 Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або у воді. || Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. || Служити чи бути придатним для плавання (про судно).
Великий тлумачний словник сучасної мови
плавати —
Пла́вати і пли́вати, -ваю, -ваєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
плавати —
ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (з казки); Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали...
Словник української мови у 20 томах
плавати —
пла́вати (пли́вати) шк., студ. не знаючи, не розуміючи, відповідати наздогад, плутано; бути невпевненим у відповідях (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
плавати —
За життя риба пливає в воді, а по смерти любить пливати в вині. Жарт, коли їдять рибу і п'ють вино.
Приповідки або українсько-народня філософія
плавати —
пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В.
Фразеологічний словник української мови
плавати —
ЛЕТІ́ТИ (пересуватися в повітрі за допомогою крил); ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ЛИ́НУТИ поет. (плавно); ЛІТА́ТИ, ПЛА́ВАТИ, БУЯ́ТИ, МА́ЯТИ, ШИРЯ́ТИ, ВИТА́ТИ книжн. (в різних напрямках); РИ́НУТИ поет.
Словник синонімів української мови
плавати —
ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (Укр..
Словник української мови в 11 томах
плавати —
Плавати, -ваю, -єш гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83.
Словник української мови Грінченка