Значення в інших словниках
-
плагіат —
ПЛАГІАТ – ПЛАГІАТОР Плагіат, -у. Привласнення авторства на чужий твір. Плагіатор, -а. Той, хто займається плагіатством.
Літературне слововживання
-
плагіат —
-у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
плагіат —
(від лат. plagio — викрадати) — використання як власного запозиченого музичного тексту або літературної інформації без зазначення справжніх джерел.
Словник-довідник музичних термінів
-
плагіат —
ПЛАГІА́Т, у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Словник української мови у 20 томах
-
плагіат —
плагіа́т (від лат. plagio – викрадаю) привласнення або запозичення тексту з чужого літературного чи іншого твору без дозволу автора і без зазначення джерела. П. слід відрізняти від контрафакції.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
плагіат —
ПЛАГІА́Т, у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Словник української мови в 11 томах
-
плагіат —
рос. плагиат привласнення або запозичення змісту чи тексту з чужого наукового або літературного твору, результатів іншої інтелектуальної праці без дозволу автора і без зазначення джерела.
Eкономічна енциклопедія