Орфографічний словник української мови

плекун

плеку́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. плекун — -а, ч., діал. Ягня без матері, якого вигодовує коза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плекун — ПЛЕКУ́Н, а, ч., діал. Ягня без матері, якого вигодовує коза.  Словник української мови у 20 томах
  3. плекун — Плекун, -на м. Ягненокъ безъ матери, вскармливаемый козою. Херс.  Словник української мови Грінченка