плішня —
-і, ж. Важкий лом на дерев'яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін.; пишня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плішня —
ПЛІШНЯ́, і́, ж. Важкий лом на дерев'яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін. Завзяті рибалки зранку пробивають плішнею по кілька ополонок (з газ.); Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею, накидали на сани, возили (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
плішня —
II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев'яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам'янисту землю (З. Тулуб); Обходячи двірників, що плішнями рубали кригу на тротуарах, поволі йшла з базару Варя додому (І. Ле).
Словник синонімів української мови
плішня —
ПЛІШНЯ́, і́, ж. Важкий лом на дерев’яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін. Завзяті рибалки зранку пробивають плішнею по кілька ополонок (Веч. Київ, 5.I 1957, 2); Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею, накидали на сани, возили (Горд., II, 1959, 319).
Словник української мови в 11 томах
плішня —
Плішня́, -ні́ ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда. Сумск. у. Вас. 187.
Словник української мови Грінченка