Орфографічний словник української мови

побавити

поба́вити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. побавити — -влю, -виш; мн. побавлять; док., перех. Бавити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. побавити — ПОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. поба́влять; док., кого, що. Бавити якийсь час. Побав дитину, бач як репетує (Сл. Б. Грінченка); Бідні москалики мусили вперед пішки дибати з трубами, щоб побавити панів (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. побавити — ПОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. поба́влять; док., перех. Бавити якийсь час. Побав дитину, бач як репетує (Сл. Гр.); Бідні москалики мусили вперед пішки дибати з трубами, щоб побавити панів (Н.-Лев., III, 1956, 143).  Словник української мови в 11 томах
  4. побавити — Побавити, -влю, -виш гл. Занять, забавить, развлечь. Побав дитину, бач як репетує.  Словник української мови Грінченка