Орфографічний словник української мови

повипрівати

повипріва́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повипрівати — -ає, док., розм. 1》 Випріти скрізь або в багатьох місцях (про рослини, посіви). 2》 Втратити вологу, рідину (всю або більшу частину) внаслідок варіння, пріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повипрівати — ПОВИПРІВА́ТИ, а́є, док., розм. 1. Випріти скрізь або в багатьох місцях (про рослини, посіви). Жито повипрівало. 2. Втратити вологу, рідину (всю або більшу частину) при варінні, прінні. Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. повипрівати — ПОВИПРІВА́ТИ, а́є, док., розм. 1. Випріти скрізь або в багатьох місцях (про рослини, посіви). Жито повипрівало. 2. Втратити вологу, рідину (всю або більшу частину) при варінні, прінні. Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. повипрівати — Повипрівати, -ваємо, -єте гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка