повисати —
-аю, -аєш, недок., повиснути, -ну, -неш; мин. ч. повис, -ла, -ло і рідко повиснув, -нула, -нуло; док. 1》 Зачепившись, затримуватися на чому-небудь, залишатися висіти. || Зачепившись одягом або ухопившись за що-небудь руками, зубами і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повисати —
ПОВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. пови́с, ла, ло і рідко пови́снув, нула, ло; док. 1. Зачепившись, затримуватися на чому-небудь, залишатися висіти. На його рудій, аж червоній бороді повисла срібна осіння павутина (О.
Словник української мови у 20 томах
повисати —
ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю). 1. тільки недок. Перебувати у невизначеному, непевному становищі.
Фразеологічний словник української мови
повисати —
ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути.
Словник синонімів української мови
повисати —
ПОВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. пови́с, ла, ло і рідко пови́снув, нула, ло; док. 1. Зачепившись, затримуватися на чому-небудь, залишатися висіти. На його рудій, аж червоній бороді повисла срібна осіння павутина (Донч.
Словник української мови в 11 томах