податківець

податкі́вець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. податківець — [податк’івеиц'] -к'іўц'а, ор. -к'іўцеим, м. (на) -к'іўцеив'і /-к'іўц'у, мн. -к'іўц'і, -к'іўц'іў  Орфоепічний словник української мови
2. податківець — -вця, ч. Працівник податкової служби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. податківець — ПОДАТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Працівник податкової (у 2 знач.) установи. Візит податківців на підприємство; Податківці пояснюють сталу тенденцію до збільшення кількості фіктивних фірм .. недосконалістю системи реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності (з газ.).  Словник української мови у 20 томах