Орфографічний словник української мови

поденок

поде́нок

іменник чоловічого роду

cтеля в конюшні, стайні

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поденок — -нка, ч. 1》 зах. Стеля у стайні. 2》 поденки, -ів, діал. Залишки на дні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поденок — ПОДЕ́НОК, нка, ч., діал. 1. Стеля в конюшні, стайні. 2. тільки мн. Залишки на дні; оденки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. поденок — Поде́нок, -нка м. 1) Потолокъ въ конюшнѣ. Вх. Лем. 451. 2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка