Орфографічний словник української мови

подзизкування

подзи́зкування

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. подзизкування — -я, с., розм. Дія за знач. подзизкувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подзизкування — ПОДЗИ́ЗКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. подзи́зкувати і звуки, утворювані цією дією. Кулі дзижчали так близько, як ніколи ще над ним не дзижчали .. Пригинався, падав під їхнім подзизкуванням, але страху не почував (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. подзизкування — ПОДЗИ́ЗКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. подзи́зкувати і звуки, утворювані цією дією. Кулі дзижчали так близько, як ніколи ще над ним не дзижчали.. Пригинався, падав під їхнім подзизкуванням, але страху не почував (Гончар, II, 1959, 25).  Словник української мови в 11 томах