подінутися —
ПОДІ́НУТИСЯ, нуся, нешся, ПОДІ́ТИСЯ, і́нуся, і́нешся; наказ. сп. поді́нься; док. Те саме, що ді́тися. В селі не бачили й не чули, Де вона [княжна] поділась (Т. Шевченко); Якось глянула [Хима] в чисту воду, та й не пізнала самої себе .. – Чи се я?...
Словник української мови у 20 томах