Значення в інших словниках
-
подітися —
[поуд’ітиес'а] -д'інус'а, -д'інеис':а, -д'інеиц':а, -д'інуц':а; нак. -д'ін'с'а, -д'ін'теис'а
Орфоепічний словник української мови
-
подітися —
-інуся, -інешся; наказ. сп. подінься; док. Те саме, що дітися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подітися —
ПОДІ́ТИСЯ див. поді́нутися.
Словник української мови у 20 томах
-
подітися —
де (куди́) діва́тися / ді́тися (поді́тися), зі сл. не зна́ти. Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, почуття самотності і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
-
подітися —
ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
подітися —
Поді́тися, -ді́нуся, -нешся, -неться
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
подітися —
ПОДІ́ТИСЯ, і́нуся, і́нешся; наказ. сп. поді́нься; док. Те саме, що ді́тися. В селі не бачили й не чули, Де вона [княжна] поділась (Шевч., II, 1963, 34); Якось глянула [Хима] в чисту воду, та й не пізнала самої себе.. — Чи се я?...
Словник української мови в 11 томах
-
подітися —
Подітися, -дінуся, -нешся гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.
Словник української мови Грінченка