Значення в інших словниках
-
пожалувати —
-ую, -уєш, док. 1》 перех. і без додатка. Виявити співчуття; змилуватися над ким-небудь. || Приголубити кого-небудь, попестити. || Виявити увагу, прихильність до кого-небудь. 2》 перех. Поберегти кого-, що-небудь; пожаліти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пожалувати —
ПОЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Виявити співчуття; змилуватися над ким-небудь. – Чуже лихо, як кажуть, людям сміх, похлипаєш раз, люди пожалують, удруге – одвернуться, утретє – стануть сміяться (О.
Словник української мови у 20 томах
-
пожалувати —
пожа́лувати відчути жаль, пошкодувати (ст): “Не пожалуєте”, – говорив на всі арґументи режисерів та акторів. І справді. Злічити не можна ситуацій і цілих п'єс, які він часто рятував від скандалу (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пожалувати —
Пожалів вовк кобилу, та лишив лиш хвіст і гриву. Іронія з милосердя лукавого здирці. Пожалів вовк ягня, тай з'їв на снідання. Значіння, що й попереднє.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
пожалувати —
БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док.
Словник синонімів української мови
-
пожалувати —
ПОЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. і без додатка. Виявити співчуття; змилуватися над ким-небудь. — Чуже лихо, як кажуть, людям сміх, похлипаєш раз, люди пожалують, удруге — одвернуться, утретє — стануть сміяться (Стор.
Словник української мови в 11 томах
-
пожалувати —
Пожалувати, -лую, -єш гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17.
Словник української мови Грінченка