Значення в інших словниках
-
пожаліти —
(виявити жаль до когось) пошкодувати, зглянутися, змилуватися, змилосердитися.
Словник синонімів Полюги
-
пожаліти —
-ію, -ієш, док. 1》 перех., без додатка і рідко неперех. Відчути жалість, співчуття до кого-небудь; зглянутися на кого-, що-небудь. || Висловити співчуття. || Потурбуватися про кого-небудь; виявити прихильність, приязнь. 2》 неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пожаліти —
ПОЖАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. кого, що і рідко без прям. дод. Відчути жалість, співчуття до кого-небудь; зглянутися на кого-, що-небудь. [Настя:] Марусю! пожалій моїх старих літ, моєї сивої голови! Пожалій мого розбитого серця! (І.
Словник української мови у 20 томах
-
пожаліти —
Пожалів вовк кобилу — зоставив хвіст і гриву. Іронія з милосердя лукавого здирці. Пожалів, як вовк порося — від’їв ніжки та й усе. Таке саме значення, як і попереднього прислів'я.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
пожаліти —
БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док.
Словник синонімів української мови
-
пожаліти —
ПОЖАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. перех., без додатка і рідко неперех. Відчути жалість, співчуття до кого-небудь; зглянутися на кого-, що-небудь. [Настя:] Марусю! пожалій моїх старих літ, моєї сивої голови! Пожалій мого розбитого серця! (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
пожаліти —
Пожаліти, -лію, -єш гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс. Рудч. Ск. І. 25.
Словник української мови Грінченка