поживлятися —
-яюся, -яєшся, недок., поживитися, -живлюся, -живишся; мн. поживляться; док., розм. 1》 Мати з чого-небудь для себе якусь користь, вигоду; користуватися чим-небудь чужим. || Діставати для себе користь, вигоду за чужий рахунок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поживлятися —
ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн. пожи́вляться; док., розм. 1. Мати з чого-небудь для себе якусь користь, вигоду; користуватися чим-небудь чужим. Біля них [рудень] росли і ..
Словник української мови у 20 томах
поживлятися —
ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн. пожи́вляться; док., розм. 1. Мати з чого-небудь для себе якусь користь, вигоду; користуватися чим-небудь чужим. Біля них [рудень] росли і..
Словник української мови в 11 томах
поживлятися —
Поживля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Ном. № 4763. Бджола шукає, де б їй поживитися. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка