Орфографічний словник української мови

позакопуваний

позако́пуваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позакопуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позакопувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позакопуваний — ПОЗАКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позако́пувати. Рівчаки давно вже були позакопувані, навіть і землю притоптали... (О. Копиленко); На стовпи, раніш позакопувані, стягли [діти] і прибивали ринви (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. позакопуваний — ПОЗАКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позако́пувати. Рівчаки давно вже були позакопувані, навіть і землю притоптали… (Коп., Подарунок, 1956, 10); На стовпи, раніш позакопувані, стягли [діти] і прибивали ринви (Головко, І, 1957, 196).  Словник української мови в 11 томах