Орфографічний словник української мови

позикодавець

позикода́вець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позикодавець — -вця, ч. Той, хто дає кому-небудь щось у позику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позикодавець — ПОЗИКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто дає кому-небудь щось у позику.  Словник української мови у 20 томах
  3. позикодавець — КРЕДИТО́Р, ПОЗИКОДА́ВЕЦЬ, ПОЗИЧКОДА́ВЕЦЬ, ПОЗИЧА́ЙЛО розм., ВІРИ́ТЕЛЬ заст. Така вже звичка була у пана, ховатися від своїх кредиторів (Я. Качура); Умить стали йому перед очі всі його вірителі.. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе (А. Крушельницький).  Словник синонімів української мови
  4. позикодавець — ПОЗИКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто дає кому-небудь щось у позику.  Словник української мови в 11 томах
  5. позикодавець — рос. заемодатель особа, яка надала позику, набула права на її повернення та отримання оплати за користування нею у вигляді певного процента від розміру наданої позики.  Eкономічна енциклопедія