Орфографічний словник української мови

позитрон

позитро́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позитрон — -а, ч., фіз. Найлегша елементарна частинка речовини з найменшим позитивним електричним зарядом, "позитивний електрон".  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позитрон — ПОЗИТРО́Н, а, ч., фіз. Найлегша елементарна частинка речовини з найменшим позитивним електричним зарядом. Позитрони відрізняються від електронів знаком заряда (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. позитрон — позитро́н [пози(тивний) і (елек)трон] елементарна позитивно заряджена частинка, маса й величина електричного заряду якої такі самі, як і електрона.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. позитрон — Античастинка електрона; елементарна частинка, маса якої дорівнює масі електрона, а електричний заряд рівний за значенням і протилежний за знаком до електрона; відкритий 1932.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. позитрон — ПОЗИТРО́Н, а, ч., фіз. Найлегша елементарна частинка речовини з найменшим позитивним електричним зарядом. Позитрони відрізняються від електронів знаком заряда (Наука.., 7, 1955, 15).  Словник української мови в 11 томах