Орфографічний словник української мови

позрубуваний

позру́буваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позрубуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позрубувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позрубуваний — ПОЗРУ́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позру́бувати. У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала, у садочку позрубувані були старі дерева (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. позрубуваний — ПОЗРУ́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позру́бувати. У їх хаті інша сім’я домувала, господарювала, у садочку позрубувані були старі дерева (Вовчок, І, 1955, 366).  Словник української мови в 11 томах