поламатися

полама́тися 1

дієслово доконаного виду

розколотися; зіпсуватися; порушитися

полама́тися 2

дієслово доконаного виду

показати удаване вагання; зазнати полому реманенту, засобів пересування

Значення в інших словниках

1. поламатися — [поламатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
2. поламатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Розпастися на частини, розколотися, розділитися частинами від дії зовнішньої сили. 2》 Стати непридатним для користування, зруйнуватися, зіпсуватися; зламатися. 3》 перен. Порушитися, змінитися (про щось традиційне, звичне, усталене).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поламатися — ПОЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Розпастися на частини, розколотися, розділитися частинами від дії зовнішньої сили. Кілька років назад була в нас здоровенна ожеледа. Ліси, садки поламались, погнулись (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поламатися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
5. поламатися — ПОЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Розпастися на частини, розколотися, розділитися частинами від дії зовнішньої сили. Кілька років назад була в нас здоровенна ожеледа. Ліси, садки поламались, погнулись (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. поламатися — Поламатися, -маюся, -єшся гл. Изломаться. Воли поздихали, вози поламались. Шевч. 532. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. № 1679.  Словник української мови Грінченка