Орфографічний словник української мови

полуніч

полуні́ч 1

іменник жіночого роду

північ — час на межі двох діб

рідко

полуні́ч 2

іменник жіночого роду

північ — частина світу

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. полуніч — I -ночі, ж., рідко. Те саме, що північ I. II -ночі, ж., рідко. Те саме, що північ II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуніч — Північ, опівніч, опівночі  Словник чужослів Павло Штепа
  3. полуніч — ПОЛУНІ́Ч¹, но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч¹. Засвистали козаченьки В похід з полуночі (з народної пісні). ПОЛУНІ́Ч², но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч². При дорозі – два садочки, Що вбирають очі: Їден прямо на полудень, Другий к полуночі (С. Руданський).  Словник української мови у 20 томах
  4. полуніч — ПІ́ВНІЧ (час, який відповідає 12-й годині ночі), ОПІ́ВНІЧ, ПОЛУНІ́Ч заст., поет. Ой звечора дрібний дощ ішов, А к півночі притуманило (пісня); З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (М.  Словник синонімів української мови
  5. полуніч — ПОЛУНІ́Ч¹, но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч¹. Засвистали козаченьки В похід з полуночі (Укр.. лір. пісні, 1958, 466). ПОЛУНІ́Ч², но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч². При дорозі — два садочки, Що вбирають очі: Їден прямо на полудень, Другий к полуночі (Рудан., Тв., 1959, 469).  Словник української мови в 11 томах