політуправління

політуправлі́ння

іменник середнього роду

іст.

Значення в інших словниках

1. політуправління — ПОЛІТУПРАВЛІ́ННЯ, ння, с. Скорочення: політичне управління. В роки Вітчизняної війни Іван Ле був у діючій армії. Він працював у політуправлінні фронту (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. політуправління — ПОЛІТУПРАВЛІ́ННЯ, я, с. Скорочення: політичне управління. Для начальників політуправлінь округів і флотів, начальників політвідділів армій є обов’язковим п’ятирічний, а для начальників політвідділів з’єднань — трирічний партійний стаж (Статут КПРС...  Словник української мови в 11 томах