Орфографічний словник української мови

помість

по́мість 1

сполучник

неначе

незмінювана словникова одиниця

діал.

по́мість 2

частка

неначе

незмінювана словникова одиниця

діал.

по́мість 3

прийменник

замість

незмінювана словникова одиниця

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. помість — див. замість  Словник синонімів Вусика
  2. помість — діал. 1》 спол., част. Неначе. 2》 прийм. Замість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помість — ПО́МІСТЬ, діал. 1. спол., част. Неначе. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш (Сл. Б. Грінченка). 2. прийм. Замість. Помість шапки висить на кілку чиясь червона хустка.  Словник української мови у 20 томах
  4. помість — ЗА́МІСТЬ прийм. (уживається при вказуванні на заміну кого-, чого-небудь кимсь або чимсь іншим), ЗАМІ́СТО діал., ПО́МІСТЬ діал. На ногах у нього замість чобіт вільшані личаки (А. Шиян); Як хазяїн виходив чого з крамниці, то замісто його сиділа хазяйка (Б.  Словник синонімів української мови
  5. помість — ПО́МІСТЬ, діал. 1. спол., част. Неначе. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш (Сл. Гр.). 2. прийм. Замість. Помість шапки висить на кілку чиясь червона хустка.  Словник української мови в 11 томах
  6. помість — По́мість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш. МВ. І. 131.  Словник української мови Грінченка