понімілий — Орфографічний словник української мови

понімілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до поніміти. Великий тлумачний словник сучасної мови
понімілий — ПОНІМІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до понімі́ти. Старі довго мовчали, прибиті й понімілі, гість терпляче чекав (Ю. Яновський); * У порівн. – Чого ж ви мовчите? Чому нічого не кажете, не просите... стоять навколішках, мов понімілі, – з болем та слізьми заговорили жінки до чоловіків (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
понімілий — ПОНІМІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до понімі́ти. Старі довго мовчали, прибиті й понімілі, гість терпляче чекав (Ю. Янов., І, 1954, 115); *У порівн. — Чого ж ви мовчите?... Словник української мови в 11 томах