пообперізуваний —
ПООБПЕРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пообпері́зувати. У форменому кітелі, у кашкеті з червоною околичкою Прокіп, пообперізуваний ременями через груди і по талії, позував перед об'єктивом (із журн.).
Словник української мови у 20 томах