Орфографічний словник української мови

попасище

попа́сище

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попасище — див. пасовисько  Словник синонімів Вусика
  2. попасище — -а, с., розм. Те саме, що пасовище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попасище — ПОПА́СИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що пасови́ще. Оце коло хутора і попасище має (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  4. попасище — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал.  Словник синонімів української мови
  5. попасище — ПОПА́СИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що пасови́ще. Оце коло хутора і попасище має (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  6. попасище — Попасище, -ща с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка