Значення в інших словниках
-
поповчити —
-чу, -чиш, док., перех., розм. Вчити тривалий час; повчити добре.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поповчити —
ПОПОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, що, розм. Вчити тривалий час; повчити добре. Петра на волю одпустили, Зимою в Київ одвезли, І там у школу оддали, І там чимало поповчили (Т. Шевченко); Мотря, вмиваючись сльозами, стала ганьбити сина ..
Словник української мови у 20 томах
-
поповчити —
ПОПОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., розм. Вчити тривалий час; повчити добре. Петра на волю одпустили, Зимою в Київ одвезли, І там у школу оддали, І там чимало поповчили (Шевч., II, 1963, 245); Мотря, вмиваючись сльозами, стала ганьбити сина..
Словник української мови в 11 томах
-
поповчити —
Поповчити, -вчу, -вчиш гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Словник української мови Грінченка