Орфографічний словник української мови

попрориватися

попрорива́тися 1

дієслово доконаного виду

порватися — про все або багато чогось; у багатьох місцях; лопнути, прорватися — про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.

попрорива́тися 2

дієслово доконаного виду

незважаючи на перешкоди, проникнути куди-небудь — про всіх або багатьох

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попрориватися — -ається, -аються, док. 1》 Порватися (про все чи багато чогось; у багатьох місцях). 2》 Лопнути, прорватися (про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.). 3》 перен., розм. Незважаючи на перешкоди, проникнути куди-небудь (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попрориватися — ПОПРОРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ються, док. 1. Порватися (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен або через гущавину в лісі (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. попрориватися — ПОПРОРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ються, док. 1. Порватися (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен або через гущавину в лісі (Н.-Лев., III, 1956, 268).  Словник української мови в 11 томах