Орфографічний словник української мови

порозсаджувати

порозса́джувати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порозсаджувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розсадити всіх чи багатьох, визначивши кожному його місце. || Розмістити окремо один від одного; відокремити, ізолювати. 2》 Висадити в ґрунт рослини (окремо одну від одної).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порозсаджувати — ПОРОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. Розсадити всіх або багатьох, визначивши кожному його місце. Порозсаджували на підводах їх [в'язнів], на кожну сіло по двоє вартових і рушили (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. порозсаджувати — Порозса́джувати, -са́джую, -са́джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозсаджувати — ПОРОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розсадити всіх або багатьох, визначивши кожному його місце. Порозсаджували на підводах їх [в’язнів], на кожну сіло по двоє вартових і рушили (Головко, II, 1957, 185); // Розмістити окремо один від одного...  Словник української мови в 11 томах
  5. порозсаджувати — Порозсаджувати, -джую, -єш гл. Разсадить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка