Орфографічний словник української мови

поростити

порости́ти

дієслово доконаного виду

зростити, виростити — про багатьох, багато чого-небудь)

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поростити — ПОРОСТИ́ТИ, рощу́, сти́ш, док., кого, що, розм. Зростити, виростити (про багатьох, багато чого-небудь). Бог поростив хліб добрий (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. поростити — порости́ мо́хом. 1. Давно минути, забутися, зникнути і т. ін. Що було, те мохом поросло (Укр.. присл..). 2. Зістарітися, постаріти (про людину). Одна на другу (ворони) позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли (Т.  Фразеологічний словник української мови
  3. поростити — Поростити, -рощу, -стиш гл. Возрастить. Бог поростив. Черк. у. Бог поростив хліб добрий. Міусск. окр.  Словник української мови Грінченка