Значення в інших словниках
-
поручити —
див. поручати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поручити —
ПОРУЧИ́ТИ див. поруча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
поручити —
ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
поручити —
ПОРУЧИ́ТИ див. поруча́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
поручити —
Поруча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. поручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Словник української мови Грінченка