послідний — Орфографічний словник української мови

послідний — послі́дний найгірший, останній (м, ср, ст) ◊ послі́дний ту́ман → туман Лексикон львівський: поважно і на жарт
послідний — ОСТА́ННІЙ (єдиний, що зберігся, залишився; який, вичерпуючись, підходить до кінця), ОСТА́ТНІЙ заст., ПОСЛІ́ДНІЙ діал. По зруділих стернях, затканих бабиним літом, ми збирали останні квітки (М. Словник синонімів української мови