Значення в інших словниках
-
постать —
Фігура; (кумедна) образ; П. статура, постава; (історична) особа.
Словник синонімів Караванського
-
постать —
див. фігура
Словник синонімів Вусика
-
постать —
[постат'] -т'і, ор. -т':у, р. мн. -атеий
Орфоепічний словник української мови
-
постать —
I -і, ж. 1》 кого; чия.Зовнішній вигляд, обриси тіла людини. || перев. з означ. Тіло, тулуб, стан кого-небудь. || Будова тіла; статура. 2》 перев. у функції підмета.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
постать —
ПО́СТАТЬ¹, і, ж. 1. кого, чия. Зовнішній вигляд, обриси тіла людини. Було щось скрите, тривожне в її лиці, в її очах, у всій її постаті (І.
Словник української мови у 20 томах
-
постать —
БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності).
Словник синонімів української мови
-
постать —
По́стать, -ті, -ті, -ттю; по́статі, по́статей і -тів, по́статям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
постать —
ПО́СТАТЬ¹, і, ж. 1. кого, чия. Зовнішній вигляд, обриси тіла людини. Було щось скрите, тривожне в її лиці, в її очах, у всій її постаті (Фр.
Словник української мови в 11 томах