постигти

пости́гти 1

дієслово доконаного виду

дозріти

пости́гти 2

дієслово доконаного виду

застигнути, захолонути — про багато чогось

розм.

Значення в інших словниках

1. постигти — I див. постигати. II див. постигнути II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. постигти — ПОСТИ́ГТИ¹ див. постига́ти. ПОСТИ́ГТИ² див. пости́гнути².  Словник української мови у 20 томах
3. постигти — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. постигти — ПОСТИ́ГТИ¹ див. постига́ти. ПОСТИ́ГТИ² див. пости́гнути².  Словник української мови в 11 томах
5. постигти — Постига́ти, -га́ю, -єш сов. в. постигти, -гну, -неш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. н. п. Пшениця постигла жатись. Черк. у. 2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Чуб. II. 99.  Словник української мови Грінченка