Значення в інших словниках
-
постпозиція —
[постпозиц'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
постпозиція —
-ї, ж., лінгв. Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов'язані.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
постпозиція —
ПОСТПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов'язані. Відокремлені дієприслівникові й дієприкметникові конструкції зустрічаються у Панаса Мирного як у препозиції, так і в постпозиції (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
постпозиція —
постпози́ція (від пост... і позиція) постановка якогось слова (або члена речення) після іншого слова (або члена речення), з яким воно безпосередньо пов’язане (напр., у словосполученні «читаю книгу» додаток стоїть у П. до присудка).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
постпозиція —
ПОСТПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Місце слова (члена речення) або групи слів після слова (члена речення), з яким вони безпосередньо пов’язані.
Словник української мови в 11 томах