потемно —
рідко. Присл. до потемний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потемно —
ПО́ТЕМНО, рідко. Присл. до по́темний; // у знач. пред. Згадуючи осінь, я завжди пригадую такий малюночок .. В кімнаті потемно... В грубці – гора золотого жару, дихає запашним теплом (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
потемно —
ПО́ТЕМНО, рідко. Присл. до по́темний; // у знач. присудк. сл. Згадуючи осінь, я завжди пригадую такий малюночок.. В кімнаті потемно… В грубці — гора золотого жару, дихає запашним теплом (Вас., II, 1959, 261).
Словник української мови в 11 томах
потемно —
По́темно нар. Темновато.
Словник української мови Грінченка