Значення в інших словниках
-
потир —
Євхаристійна посудина у вигляді чаші з підставкою, призначена для євхаристійного вина, що з неї причащаються духівництво та миряни; чаша
Словник церковно-обрядової термінології
-
потир —
-а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потир —
А, ч. Чаша чи келих для ритуальних християнських релігійних обрядів. Кохана спить. У ярому потирі — вино кохання і вино проклять. (П-1:40); О вирвись, залишивши вирву у грудях, і роздмухай грань моїх самопротистоянь і дай напитися з потиру. (П-2:195).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
потир —
ПОТИ́Р, а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Потир має красиві пропорційні форми, оздоблений рослинним орнаментом і плетінкою (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
потир —
ПОТИ́Р, а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Потир має красиві пропорційні форми, оздоблений рослинним орнаментом і плетінкою (Укр. золотарство.., 1970, 127).
Словник української мови в 11 томах