Орфографічний словник української мови

потуральник

потура́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потуральник — -а, ч., рідко. Той, хто потурає (у 1 знач.) комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потуральник — ПОТУРА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто потурає (у 1 знач.) комусь.  Словник української мови у 20 томах
  3. потуральник — ПОТУРА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто потурає (у 1 знач.) комусь.  Словник української мови в 11 томах