Орфографічний словник української мови

потурач

потура́ч

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потурач — -а, ч., рідко. Те саме, що потуральник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потурач — ПОТУРА́Ч, а, ч., рідко. Те саме, що потура́льник.  Словник української мови у 20 томах
  3. потурач — ПОТУРА́Ч, а́, ч., рідко. Те саме, що потура́льник.  Словник української мови в 11 томах