поцвіркувати —
-ую, -уєш, недок. Цвіркати стиха або час від часу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поцвіркувати —
ПОЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Цвіркати стиха або час від часу. Бігав собі [кулик], поцвіркуючи та головкою потакуючи (І. Франко); У запічку поцвіркує цвіркун, ніби прислухається, як гуде і шаленіє у комині вітер (П.
Словник української мови у 20 томах
поцвіркувати —
ПОЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Цвіркати стиха або час від часу. Бігав собі [кулик], поцвіркуючи та головкою потакуючи (Фр., III, 1950, 9); У запічку поцвіркує цвіркун, ніби прислухається, як гуде і шаленіє у комині вітер (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах