починитися

почини́тися

дієслово доконаного виду

поробитися; удати з себе кого-небудь

рідко

Значення в інших словниках

1. починитися — -чиниться, док., заст. 1》 Зробитися, вчинитися. 2》 Удавати з себе кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. починитися — ПОЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док., заст. 1. Зробитися, вчинитися. [Гадюка:] .. Що це з тобою починилося: ти сам з собою розмовляєш? (М. Кропивницький). 2. Удавати з себе кого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. починитися — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) що (діючи певним чином, приховувати свої справжні наміри, почуття тощо з певною метою), ПОКА́ЗУВАТИ, ПРИКИДА́ТИСЯ, ІНСЦЕНУВА́ТИ. — Док.: уда́ти (вда́ти), показа́ти, прики́нутися, інсценува́ти, почини́тися заст.  Словник синонімів української мови
4. починитися — ПОЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док., заст. 1. Зробитися, вчинитися. [Гадюка:] ..Що це з тобою починилося: ти сам з собою розмовляєш? (Кроп., V, 1959, 497). 2. Удавати з себе кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах