пошибати —
Трапляти, вдаряти [V]
Словник з творів Івана Франка
пошибати —
-ає, недок., перех. і без додатка, розм. Нападати (про плач, хворобу і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пошибати —
ПОШИБА́ТИ, а́є, недок., що і без дод., розм. Нападати (про плач, хворобу і т. ін.). Як затьохкає ж сумненький Тьохом-тьоророхом, Пошибають сльози, сльози, Котяться горохом (П. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
пошибати —
ПОШИБА́ТИ, а́є, недок., перех. і без додатка, розм. Нападати (про плач, хворобу і т. ін.). Як затьохкає ж сумненький Тьохом-тьоророхом, Пошибають сльози, сльози, Котяться горохом (П. Куліш, Вибр., 1969, 361).
Словник української мови в 11 томах
пошибати —
Пошиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Ударять, бить; вырываться. Із под тої труби димок пошибає. Грин. III. 684. думка думку пошибає = думка думку побиває. Г. Барв. 411. см. побивати 5. сльоза сльозу пошиба = сльоза сльозу побива. см. побивати...
Словник української мови Грінченка