пошити

поши́ти 1

дієслово доконаного виду

зшити

поши́ти 2

дієслово доконаного виду

покрити соломою; вважати кого-небудь належним до певної групи людей — перен.

розм.

Значення в інших словниках

1. пошити — I -ию, -иєш, док., перех. 1》 Док. до шити. 2》 Шити якийсь час. II див. пошивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пошити — ПОШИ́ТИ¹, и́ю, и́єш, док., що. 1. Док. до ши́ти. Пошили сині вам жупани, На спід же білії каптани, Щоб був козак, а не мугир (І. Котляревський); Напряде [Мотря] отак літ за двоє, оснує, витче, так і сорочка є, виб'є – спідничину пошиє (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
3. пошити — поши́ти в ду́рні кого, грубо. Поставити когось у незручне, комічне становище; обдурити когось. Став (Писар) її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г.  Фразеологічний словник української мови
4. пошити — ПОШИ́ТИ¹, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Док. до ши́ти. Пошили сині вам жупани, На спід же білії каптани, Щоб був козак, а не мугир (Котл.  Словник української мови в 11 томах
5. пошити — Поши́ти, -ши́ю, -єш гл. 1) Сшить. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. 38. 2) пошити у брехуни. Сдѣлать кого лгуномъ, выставить кого какъ лгуна. 3) см. пошивати.  Словник української мови Грінченка