поштарик

пошта́рик

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. поштарик — ПОШТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пошта́р. Підвела голову – Михайло Петрович коло мене стоїть. – Ну, поштарики мої, живі? – питає (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
2. поштарик — ПОШТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пошта́р. Підвела голову — Михайло Петрович коло мене стоїть. — Ну, поштарики мої, живі? — питає (Ів., Таємниця, 1959, 69).  Словник української мови в 11 томах